Робота турбонаддуву в автомобілі проходить в надзвичайних умовах. З одного боку це високі температури, а з іншого — шалена швидкість обертання рухомих частин. Серед усіх елементів цього пристрою найбільше навантаження зазнає  ротор турбіни. Саме ця деталь відповідає за відбір енергії у відпрацьованих газів та її перетворенню в механічний рух. Ротор має особливу форму, його виготовлення технологічно складне. Будь-які внутрішні дефекти неодмінно проявляться під час експлуатації, враховуючи що швидкість обертання може перевищувати 150 000 оборотів за хвилину.

Деталь знаходиться в захищеному корпусі та не може піддаватись зовнішньому впливу. Її вихід з ладу є наслідком порушення умов експлуатації, або поломки інших систем. При повному дотриманні технології виготовлення вірогідність заводського браку низька. Ремонт або заміна ротора відбуваються рідко. Перенагрівання деталі не завжди призведе до її поломки. В разі необхідності відновлювальні роботи здійснюються кваліфікованими майстрами, оскільки самостійний ремонт пристрою може призвести до його повної поломки.

Що таке ротор турбіни?

Конструкція ротору турбіни проста за своїм принципом. Особливі вимоги висуваються до умов виготовлення. Навіть поверхня деталі має відповідати встановленим стандартам. Робоча частина складається з металевих лопаток. Оскільки вони працюють в умовах високої температури, використовуються жаростійкі марки сталі. Форма лопаток розраховується спеціальним чином.

Вал турбіни має поліровану поверхню. Він обертається в підшипниках ковзання під постійним тиском мастила. Бік валу, опозитний до лопаток, з’єднується з колесом компресора. Таким чином ці дві деталі завжди обертаються з однією швидкістю.

Добір ротору при ремонті здійснюється майстрами, які його виконують. Важливість полягає в проведенні центрування деталі після встановлення. Весь турбокомпресор повинен працювати злагоджено та без жодної затримки.

Як працює ротор турбіни?

Праця будь-якого двигуна внутрішнього згоряння заснована на реакції, в ході якої паливо швидко переходить з рідкого стану в газоподібний з розширенням та виділенням теплової енергії. Звичайний автомобільний мотор має 4 цикли, з яких в третьому відбувається згоряння, а в четвертому — викид відпрацьованих газів до атмосфери. Навіть при середньому режимі потужності автомобіль із невеликим двигуном за годину виробляє більше 10 кубічних метрів газів. Весь цей обсяг проходить через невеликі отвори. Автомобільні інженери ще більше 100 років тому навчились використовувати вказаний потенціал. Потік розжарених газів під тиском направляється до турбіни, де розкручується ротор.

Вказана деталь має таку конструкцію, що вихлопні гази підходять збоку до неї, але проходячи через ротор, змінюють напрямок, та залишають агрегат вже в напрямку осі крутіння. Потік здійснює тиск на лопатки. Ці елементи мають вигнуту форму, яка дозволяє їм ефективно відбирати енергію від вихлопних газів. З одного боку всі лопатки радіально приєднуються до диску, який в свою чергу є початком валу.

Ротор турбіни в зборі монтується в серединній частині турбонаддува за допомогою підшипників ковзання. Щоб така конструкція працювала постійно, вона має перебувати під примусовим змащенням.